Філологічна скарбничка

Каталог статей

Головна » Статті » Українська література » Середня школа

Останні статті
[08.01.2013][Середня школа]
Контрольна робота «Іменник як частина мови». Українська мова. 6 клас. (0)
[08.01.2013][Середня школа]
Урок з використанням ІКТ за оповіданням Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» (1)
[03.05.2011][Допоміжні матеріали]
Філологічна нумізматика (частина 2) (0)

Урок з використанням ІКТ за оповіданням Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки»

ПИЛИПЧУК Олена Олексіївна, вчитель української мови та літератури Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Теофіпольського району Хмельницької області

Євген Гуцало. Морально етичні проблеми в оповіданні «Сім’я дикої качки». Українська література. 7 клас.

Мета: на прикладі оповідання Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» навчати учнів критично ставитись до своїх вчинків та вчинків інших людей; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість; виховувати почуття доброти, чуйності, милосердя, любові до природи, вміння бачити і відчувати її красу; формувати переконання в потребі берегти, а не знищувати природу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Євгена Гуцала, текст твору, підручник, комп’ютерний клас з підключенням до мережі Інтернет, фонограма твору «Червень» П.І.Чайковського, презентація (фонограму і презентацію можна звантажити з сайту http://vprava.at.ua/load/20-1-0-14), словники.

Хід уроку

I.    Організаційний момент

На фоні музики звучить вірш А.Камінчука «Будь природі другом».
Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не ламай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях калина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна!
Журавлі над лугом
Линуть рівним клином.
Будь природі другом,
Будь природі сином.
Знай-бо, це не мода,
Це життя потреба.
Нас віта природа
Чистим синім небом.
Саме таким другом був і залишатиметься завжди природолюб і письменник Євген Гуцало. Із його твором «Сім’я дикої качки» ви ознайомились на минулому уроці.

II.    Актуалізація опорних знань

1)    Проходження тесту на виявлення знань змісту твору (на сайті http://vprava.at.ua/tests/4-27 або з використанням інших засобів для комп’ютерного тестування).
1.    З якого міста приїхав Юрко?
а) у тексті про це не сказано;
б) з Києва;
в) з Харкова.
2.     Яким лісом йшов Юрко до річки?
а) березовим;
б) сосновим;
в) дубовим.
3.    Чому Юркові, героєві оповідання Є.Гуцала, хотілося бігти, співати?
а) відчував радість риболовлі;
б) знав, що зловить всю рибу;
в) бо в лісі він був сам.
4.    Героїня оповідання звалась…
а) Тоня;
б) Тома;
в) Тося.
5.    Юрко впіймав…
а) 2 рибини;
б) нічого не впіймав;
в) сома.
6.    Що розповідав Юрко Тосі?
а) побрехеньки;
б) казки;
в) анекдоти.
7.    Кого ловив хлопчик?
а) каченят;
б) гусенят;
в) метеликів.
8.    Для чого Юрко зловив диких каченят?
а) щоб вигодувати, а потім з’їсти;
б) щоб показати Тосі, який він спритний;
в) щоб хвалитися ними перед друзями.
9.    Як поводилася качка-мати, коли хлопець забирав каченят?
а) кидалась то туди, то сюди, захищаючи їх;
б) вилетіла Юркові на голову і дзьобала його;
в) ховалася в кущах, залишивши діток.
10.    Як поводилися каченята в неволі?
а) радісно попискували;
б) клювали пшоно і ловили дзьобиками комах;
в) не їли, не пили, втратили сили.
11.    Що зробила Тося, щоб урятувати каченят?
а) віднесла до річки;
б) підкинула їх свійській качці;
в) добре нагодувала.
12.    Чому хлопці перестали товаришувати з Юрком і Тося не підійшла попрощатись?
а) Юрко поїхав вночі, коли всі спали;
б) вони гнівались на хлопця за загублених пташенят;
в) Юрко і сам не хотів, щоб Тося підходила до нього.
2)    Бесіда за питаннями
1.    До якого літературного жанру належить твір Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»?
2.    Назвіть особливості цього жанру.
3.    Доведіть, що твір «Сім’я дикої качки» є оповіданням.

III.    Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Не чиніть зла, воно гидке,
І кривди не робіть нікому,
Бо кривда щастя не дає,
А зло обмежує свободу.
    Сааді
Перед лицем краси природи я бачу кожну дитину такою, якою вона є насправді.
    В.Сухомлинський
1)    Вступне слово вчителя.
Добро і зло, милосердя і жорстокість – це ті одвічні земні поняття, над якими найчастіше замислюється людина. Сама ж людина і є уособленням цих понять. «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини». Так писав класик персько-таджицької літератури Сааді.
А чим же зміряти людяність? Справжня людина, сильна і добра, ніколи не стане кривдити тих, хто їй довірився, хто слабший за неї. Людяність людини вимірюється ставленням до інших: до рослин, тварин, людей. Ми також частина природи, отже, відповідаємо за все, що робимо в ній.
Оповідання Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» –  це твір про маленьку людину, що вчиться бути дорослою. Вчиться відповідати за свої вчинки, розрізняти добро і зло.
2)    Словникова робота.
Вчитель демонструє презентацію «Складові добра і зла».
Після перегляду учні об’єднуються у дві групи. Перша група засобами мережі Інтернет шукає тлумачення слів правдивість, доброзичливість, людяність, чесність, сміливість, ввічливість. Друга група, користуючись тлумачними словниками, шукає тлумачення слів егоїзм, грубість, злість, скупість, зазнайство, боягузтво.
3)    Складання цитатних характеристик образів Тосі та Юрка.

Цитатна характеристика образу Тосі

  •     «Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»
  •     «А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».
  •     «Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».
  •     «Випусти... бо вони повмирають без води».
  •     «У її вухах стояв отой каччин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
  •     «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
  •     «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю... Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір'ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».
  •     «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що...»
  •     «Спускала на воду й благала душею й очима».
  •     «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли... — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».
  •     «І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».

Цитатна характеристика образу Юрка

  •     «Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити»
  •     «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
  •     «Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
  •     «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»
  •     «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»
  •     «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товари¬шам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»
  •     «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
  •     «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не за¬хотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
  •     «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, ма¬буть, не підійшла б...»

IV.    Робота над проблемними питаннями твору

Ми з вами засуджуємо поведінку Юрка і схвалюємо вчинки Тосі. Спробуймо знайти відповіді на такі питання:
1.    Чи можна звинувачувати в жорстокості Юрка за те, що він забрав каченят від матері? Чи потрібно вчинок Юрка засуджувати дуже суворо?
Орієнтовні відповіді учнів: «Можливо, міська дитина нічого не знала про життя диких качок», «Спочатку хлопчик мав намір доглядати і приручити каченят», «Маленький хлопчик, який живе з мамою і батьком, ще не розуміє відчуття розлуки батька-матері з дитиною», «В душі Юрко вже покарав сам себе».
2.    Чому Тося не перешкодила вчинку хлопця?
Орієнтовні відповіді учнів: «Юрко був для неї ідеалом, вона ним захоплювалась, тому не могла йому перечити», «Юрко був фізично сильніший за Тосю», «Тося сподівалась, що Юркові справді вдасться доглянути і приручити каченят», «Можливо, і самій дівчинці було цікаво, виживуть каченята, чи ні».

V.    Підсумки уроку

Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з вас в житті, завжди пам’ятайте, що ви людина. Нехай у ваших серцях назавжди оселяться найсвятіші людські почуття: доброта, прощення, любов до людей, природи, усього живого на землі.

Тріпоче серце спійманої птиці.
В руках моїх не чує доброти.
— Я дам тобі водиці і пшениці.
Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду,
Хіба в полях уже зерна нема?
Пусти мене, мій хлопче, на свободу.
І все, що треба, я знайду сама.

— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках, легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко —
Від мене взяти кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!

— Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!
    Д. Павличко «Птиця»

VI.    Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів

VII.    Домашнє завдання

 Написати продовження оповідання.

Интернет реклама
Категорія: Середня школа | Додав: admin5220 (08.01.2013)
Переглядів: 10996 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 1
1  
ето то что мне нужно

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вівторок, 19.09.2017, 13:49
Вітаю Вас Гість

Форма входу

Категорії розділу

Початкова школа [0]
Середня школа [1]
Старша школа [0]
Позакласна робота [0]

Пошук

Друзі сайту

ТЛВІ

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

РеКлАмА


Маєте свій сайт?
Заробіть на ньому грошей!


Не маєте власного сайту?
Заробіть на обміні файлами!